ВПІЗНАВА́ННЯ, ВПІЗНАВА́ТИ, ВПІ́ЗНАНИЙ, ВПІЗНА́ТИ, ВПІ́ЙМАНИЙ, ВПІЙМА́ТИ, ВПІЙМА́ТИСЯ, ВПІКА́ТИ, ВПІКА́ТИСЯ, ВПІ́МНЕННЯ, ВПІМНУ́ТИ, ВПІМНУ́ТИСЯ
ВПІЗНАВА́ННЯ, ВПІЗНАВА́ТИ, ВПІ́ЗНАНИЙ, ВПІЗНА́ТИ, ВПІ́ЙМАНИЙ, ВПІЙМА́ТИ, ВПІЙМА́ТИСЯ, ВПІКА́ТИ, ВПІКА́ТИСЯ, ВПІ́МНЕННЯ, ВПІМНУ́ТИ, ВПІМНУ́ТИСЯ див. упізнава́ння, упізнава́ти і т. д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 751.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВПІРНА́ТИ (УПІРНА́ТИ) →← ВПІВСИ́ЛИ (УПІВСИ́ЛИ)